Листя падає осіннє, вже давно забуті ті сліди, це було непорозуміння може скажеш зараз ти, поруч з ним танцює інша, а колись там танцювала ти, тоді тобі було найліпше, від нього не хотілось йти, тобі цікаво,чи він знає, що зараз ти сидиш сама, можливо зараз він згадає про тебе і про ті слова, що говорила мов нежива, Як ти тоді хотіла вічно танцювати з ним, подумки в собі молилась, дякуючи Богу тим, Скільки ти вже сліз пролила, поверни усе назад, ти у Господа молила, але мало статись так, Даремно сльзи проливаєш, сама себе ти проклинаєш, дивлячись на зорі уночі. Він того всього не знає, що ти кожну ніч ридаєш, усмішки нема вже на лиці, серденько болить від болю, що не згадає, не позвонить, а мрія була майже у руці. Настя Комментарии Вконтакте / Facebook |
Вставить в блог
Размещённые на сайте стихи принадлежат их авторам. При их использовании в своих блогах или на сайтах не забывайте указывать автора и ставить ссылку на сайт www.obnimau.ru. Спасибо за понимание :)
При использовании материалов, ссылка на сайт Obnimau.Ru обязательна.
Любые вопросы information > obnimau.ru Реклама на сайте ads > obnimau.ru
Главная 
Сборники стихов 
Комментарии 
Вконтакте
Facebook
Комментариев (0)
