Весняний вечір... Тихо навкруги... І лиш дві постаті безжурно і невпинно Вели розмову про часи оті, Коли кохали один одного невинно. - Скажи мені чи ти любив? - Любив... - Чому ж пішов? - Я сам незнаю. Чому мене не зупинила? Сказала:"Все, вже не кохаю" - Я не хотіла щоб ти йшов, злукавила, признатись мушу. Та ранив ти мене тоді, скалічив зовсім мою душу. - Я виглядав тебе щоранку та згодом зникли всі надії. - Тебе чекала до світанку, та то були одні лиш мрії. Я розлюбити не змогла, усі роки тебе кохала. Я іншого давно знайшла, та жаль, тебе не забувала. - Я все життя тебе кохав, хоч інша поряд засинала. Вуста як ніжно цілував, перед очима ти стояла. - Гадаю час мені вже йти. З тобою попрощатись мушу. - Прощай моя любов і ти, я відпускаю твою душу... Запанувала знову тиша. Весною пахло і бузком. На перехресті роздоріжжя Порожньо й сумно стало знов. Герасимова Алёна Комментарии Вконтакте / Facebook |
Вставить в блог
1. Написал настя, и было тогда 15-11-2011 20:11 прикольно!!!!!!!!!!
2. Написал Petrosan, и было тогда 12-09-2015 22:07
3. Написал Petrosan, и было тогда 12-09-2015 22:07
Высказать свое мнение Обращаем ваше внимание: в случае, если комментарий содержит нецензурные варажения, оскорбления, брань и т. д. он будет удален. При систематическом нарушении пользователь может быть забанен.
Размещённые на сайте стихи принадлежат их авторам. При их использовании в своих блогах или на сайтах не забывайте указывать автора и ставить ссылку на сайт www.obnimau.ru. Спасибо за понимание :)
При использовании материалов, ссылка на сайт Obnimau.Ru обязательна.
Любые вопросы information > obnimau.ru Реклама на сайте ads > obnimau.ru